«Каже тоді отой учень, що його любив Ісус, до Петра: «То -
Господь!» Симон же Петро, вчувши, що то Господь, підперезав одежу, був бо роздягнений, - та й кинувся в
море!» Йоан 21:7 (Святе Письмо. І.Хоменко)
На перший погляд дещо абсурдна розповідь. Та це тільки на
перший погляд. Розповідь не абсурдна, те, що зробив цей учень виглядає таким. Чому?
Тому, що згідно здорового глузду, одягати на себе одяг, для того щоб пливти у
морі – абсурд! Одяг ущемляє плавця,
створюючи незручність у вільному плаванні. Намокнувши - збільшується у вазі, що
є небезпекою піти на дно, і не втриматися на плаву. Тощо. Історія, що трапилася
із Петром нас трішки пантеличить.
Думаю, що тут є декілька думок щодо його
поведінки. Принаймні три.
По-перше. Дивлячись на етикет, або краще, одяг, в який одягались
чоловіки того часу, можна зауважити, що вони були не досить скрупульозні до
цього питання. І здебільшого, мало хто із них носив спідню білизну (труси і майка).
Поверх голого тіла вони мали довгу спідню сорочку із тонкого полотна, а поверх
накинутий тканий, або ж шитий із грубішої
тканини халат чи так званий плащ, який підперезували шкіряним ременем або
міцною мотузкою. 
У човні всі "свої"(a) тому і почуваєшся більш
вільно! Пояс, що підперезував крижі Петра, був ослаблений, а можливо і зовсім
опущений. Тому перше ніж кинутись у воду, щоб пливти до берега, той
підперезався. Але, якщо для того часу це було природньо, навіщо описувати цю
подію так скрупульозно? Зокрема про те, що зробив Петро. «...підперезав одежу, був бо
роздягнений…», і це по-перше.
По-друге. Суть в іншому, в головних словах: вчувши, що то Господь, , деталі, на які ми по-суті і не звертаємо уваги. Вчувши, що то Господь, Симон дещо
робить, а точніше - підперезує свою одежу. Тобто одягнувся. А, яка різниця, був
зодягнений чи ні, а яка різниця, як ми одягнені?!- кажемо ми в таких випадках.
Адже ми всім серцем любимо нашого Господа, а це набагато важливіше!
О, є! Це так! Любити Господа всім серцем,
мати до Нього найкращі почуття, думати про Нього, мати бачення згідно Його
вчення - це так високо! Це так жертовно! Адже Він бачить наше віддане серце!
Ніякого комплексування - Він дивиться на серце! Так?... Не зовсім!
Петро був набагато ближче, аніж будь-хто із
нас. Ходив, проводив дні і ночі із Ісусом, ділив шматок хліба… Навіть
відрікся декілька разів від Ісуса.(b)
Умовно запитаємо
Симона: навіщо ці деталі, Петро?! Підперезуватись, одягатись…Адже Він бачить
тебе наскрізь, бачить твоє серце. Він твій друг…
Приблизно так було 2000 років тому… а
як, щодо нас? Як ми себе почуваємо сьогодні? Для нас залишилась тільки оповідь
тих днів на сторінках Святого Письма? Чи можливо, щось більше, варте уваги і
сприйняття?
В тому і цінність Слова Божого, що в ньому
є деталі. Є деталі в описах тих чи інших подій. Ось одна з них: «ВЧУВШИ, ЩО ТО
ГОСПОДЬ...», і це по-друге.
По-третє. Як бачимо, Петро цього разу не піддався, не забарився,
як у минулому, коли вони бігли до гробниці Господа і учень,
якого любив Ісус, випередив його, першим прибігши до гробниці.
Сьогодні цей самий учень, якого любив Ісус, вказав йому Хто стоїть на березі!
Петро знає перед ким предстане через декілька хвилин, минулого разу…о, ці
спогади, він пам’ятає, як повернувся додому, а Марія дочекалася Ісуса і
говорила з Ним. Ні, цього разу він, Симон, бачить Його перед собою, ще мить і
він буде з Ісусом, з Господом. Він знає, як має себе поводити будучи його учнем!
З’явитися
перед Ним, для Петра було великим і важливим кроком. Він тверезо усвідомлював,
що у Його присутності, фамільярність(c) неприпустима. Тому він і зробив це,
підперезав одежу свою, - та й кинувся у море!
А далі, ніби підсумок. Як
ми з’являємося перед Господа? Яка мотивація наших дій? Яка наша одіж? Якщо ми
любимо Того, який простив нам так багато, то невже нам важко зробити задля
Нього щось маленьке?
А можливо ми
не в тій сім’ї, коли нам так важко
притримуватись простих правил спілкування, поведінки тощо? Ми стаємо подібні
до віруючих у Коринфі, до яких звертався ап. Павло, закликаючи їх не впрягатися
з невірними в чуже ярмо.(d) Чому? Тому що, яка участь вірного з невірним? Що
спільного у світла із темрявою? (e)
На сьогодні, тема одягу не стоїть на
першому місті у наших зборах, вона більш довільна і мало хто вам зробить
зауваження. Винятків, як одягатися, в що, з якої тканини, немає. Так в чому
річ, запитаєте ви?
Справа в тому, що ми втратили орієнтацію, ми
збочили, і не зовсім усвідомлюємо де ми є, в тому чи іншому випадку. Адже коли
ми йдемо в Дім молитви, і це є особливе місце, де не личить привертати на
себе більш загальної уваги, аніж ми того
варті.
Тут діють інші правила як зовні, у
світі. Тут увага має бути зосереджена на об’єкті поклоніння! А він - Христос! І
чи личить появлятися перед Ним напівголим? " Петро вчувши, що то Господь,
накинув на себе одяг" (пер.о.Рафаїла).(f) Натепер дехто спішить скинути з себе одяг,
або так накинути, щоб інші могли оцінити, яким то є привабливим «моє тіло»...
Інші правила, аніж для тих, що у світі,
мають працювати й в тому випадку, коли ми звіщаємо про наш Об’єкт поклоніння
іншим. Ап.Павло говорить, що у цьому випадку, ми лист Христів, який читають.(g) А, що можуть прочитати, коли каліграфія вашого
листа розмита у пошуках показати себе,
не бути такими, як інші? В світі це актуально, це один із напрямків моди. Не
бути подібними на інших, бути самостійними… Цей стиль називається гранж.
Гранж – типовий бунт проти будь-яких загальноприйнятих норм в одязі. Його легко впізнати по грубому взуттю, потертим та порваним джинсам,
сорочкам в клітинку, сукням в дрібні квіти і зношеному “верху”
А ще цей стиль називається ПРОВОКАЦІЙНИМ.
Чому? Ось деякі добірки про характеристику цього стилю:
· Одягатися
в стилі гранж - значить порушувати
сформовані стереотипи.
·
Стиль
одягу гранж взяв потроху від панку, року і хіпі, додавши до них ефект
«затасканості», надмірної пошарпаності зовнішнього вигляду. Антисоціальний
бунт молоді зрощений на панку і року був головним двигуном створення
гранжу.
·
Молодь
завжди прагнула до бунту і
висловлювала протест проти всього, що могло б ідентифікувати її з
громадськістю. Прагнення бути «не такими, як усі» виражалося не тільки в
поведінці, смакових перевагах, але і в одязі. Саме вона дозволяє
продемонструвати «несхожість» і підкреслити індивідуальність. Це і послужило
причиною появи молодіжного стилю гранж.
Зверніть увагу ключові слова, що
характеризують цей стиль: порушувати сформовані стереотипи; антисоціальний бунт
молоді; прагнути до бунту; бути не такими, як усі; несхожість…
Вам ні
про що це не говорить? Мені дуже багато…
Написав про це, тому, що звернув увагу на цю
маленьку деталь: «ВЧУВШИ, ЩО ТО
ГОСПОДЬ...», і все. Я не фахівець у питаннях моди, тому все, що приведено про
моду, взято з інтернету, відкрите для доступу і не заборонено для друку.
Заборонено піднімати це питання
в церкві, навчати молодь, давати зауваження дітям без дозволу батьків і т.д. і т.п. І це тому, що МИ – індивідуальні, недоторкані, несхожі на інших, не
підпорядковуємо себе під певні стереотипи, традиції … МИ і так все знаємо і
непотрібно нас навчати!
«Головне мати праведність в
серці» - говорить більшість… один чоловік, так висловив свою думку про праведність: «... на мій погляд ми
праведні, поки живемо в волі Бога, коли виходимо з неї то і праведність наша міняється
на свою самоправедність, що є як забруднений одяг.» Пророк Ісая пише: «Всі
ми були, немов нечисті, немов забруднена одежа – вся наша праведність».(h)
Майже
закінчив...тільки ще одна дрібниця (для тих хто знайомий з англійською) GRUNGE (ГРАНЖ), у перекладі: бруд, неохайність (grime; dirt.,)
«Тоді улюблений учень
Ісуса сказав Петрові: «Це ж Господь!» Почувши, що то був Господь, Петро
обв’язався навколо своїм одягом, бо він роздягнувся для риболовлі, й кинувся у
воду.»
Іоана 21:7 (Сучасний переклад)
Позначки в тексті:
(a) - Йоана 21:2,3
(b) - Йоанa 18:18,25,27
(c) - Фамільярність – це звичайне невміння і небажання оцінити
допустимі, прийняті межі спілкування як з незнайомими, так і зі знайомими
людьми. Це пов’язано швидше за все з недостатнім вихованням. Людина не має
елементарних понять про правила спілкування, поведінки.
(d) - Ярмо —
це дерев’яна чи металева рама, за допомогою якої людина або тварина може
переміщати великий тягар.
(e) – 2Kор.6:14
(f) -
переклад ієромонаха о.Рафаїла (Романа Турконяка) 2013р.
(g) - 2Кор. 3:3
(h) - Ісая 64:5
